ЯКЩО В ДИТИНИ ІСТЕРИКА (Поради від С.Ройз)

•   Істерика потребує берегів – нашої уваги, часто – наших рук та обіймів. «Нумо я візьму тебе на руки!» 
• Проте також потрібно стабілізуватися самим: узяти в руку будь-яку річ, спертися на спинку стільця чи стіну, відчути зовнішню опору. Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт. 
• Якщо в дитини істерика, вона не чує наших умовлянь та нотацій. Назвати почуття дитини та надати підтримку. Ти злишся? Ти сумуєш? Зараз зовсім складно? Ти втомилась?
•  Намагатись озвучити потребу дитини. Мені теж так хочеться додому. Якщо б я могла, я б для тебе…. 
• Якщо дитина мала – припустимо перефокусувати увагу. Після того, як контакт відновлено, емоція усвідомлена – можна розпочинати раціональний діалог. Почати переказувати те, що було до початку істерики, і супроводжувати в раціональних висновках та діях. 
• В істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж. Обов’язково потрібно напрацювати «ритуали» зближення.