Про права дитини

https://www.unicef.org/ukraine/

День памяті Монреальської різанини

https://www.hsa.org.ua/blog/6-grudnya-den-vshanuvannya-pam-yati-studentok-rozstrilyanyh-u-monreali

Види насильства

https://rozirvykolo.org/vidi-nasilstva

Міфи про домашнє насильство

Міфи — це поширені хибні уявлення, які заважають попередженню і подоланню домашнього насильства. Часто такі уявлення передаються з покоління в покоління і заважають постраждалим побачити проблему. Нижче наводимо кілька з них. Міф 1: У шлюбі не буває сексуального насильства Реальність: Сексуальне насильство — це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні. Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох. Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство. Міф 2: Насильство це тільки про побої Реальність: Окрім фізичного насильства не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство. Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з'являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. Щобільше, відсутність економічної незалежності є однією із головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства. Міф 3: Б’є — значить любить, усі так живуть Реальність: Насильство однієї людини щодо іншої — це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. Шукаючи пояснення насильству багато постраждалих роками не звертаються за допомогою, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічних наслідків. Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різного роду нездужання. Міф 4: Домашнє насильство існує лише у “неблагополучних” сім’ях Реальність: Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти та доходів. Міф 5: Потрібно терпіти заради дітей Реальність: Діти, які ростуть у повній сім'ї та бачать насильство, страждають набагато більше за тих, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання. Домашнє насильство не залежить від віку, статі чи матеріального статусу. Домашньому насильству немає жодних виправдань. Найкращий спосіб подолати його - це звернутись за допомогою.

Усе про панічні атаки

Що таке панічна атака Це раптове відчуття сильного страху без реальної небезпеки чи очевидної причини. Напади часто відбуваються, коли лю- дей щось непокоїть або вони пережили складний чи стресовий досвід. Також вони можуть бути наслідком перенесених хво- роб. Панічна атака може тривати до 30 хвилин. Панічні атаки не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно. Крім того, без професійної допомоги вони можуть із часом посилитися. Якщо епізоди панічних атак повторюються, обов’язково звер- ніться до фахівців. Причиною панічних атак може бути багато чинників — як зовнішніх, так і внутрішніх. Тільки фахівець може визначити, як можна допомогти. Прояви панічної атаки: прискорене серцебиття;задуха, прискорене або ускладнене дихання; оніміння або тремтіння рук і ніг; нудота та дискомфорт у шлунку; запаморочення; світло здається яскравішим та інтенсивнішим; сльози, незмога перестати плакати; відчуття, ніби людина «застигла» та не може рухатися. Що викликає панічні атаки Причини панічних атак можуть бути різні, в тому числі пробле- ми зі здоров’ям. Тому варто проконсультуватися не лише з психологом/психотерапевтом, а й із лікарем, щоб виключити всі ризики. Як допомогти дитині, яка переживає панічну атаку З панічною атакою можна впоратися самостійно, знаючи потрібні прийоми й техніки. Але зняти інтенсивність симптому не означає назавжди його позбутися, тому важливо звернутися по допомогу до фахівця.

Що робити батькам, щоб захистити дітей в соцмережах?

Варто дотримуватися вікових обмежень та встановлювати соцмережі, відповідно до віку дитини. Більшість з них рекомендована для дітей, старших 13 років. Не відбирайте у дітей їхні гаджети. Для дитини онлайн-життя - невіддільна частина її реальності. Подивіться на онлайн-життя як на інструмент для навчання, самореалізації, корисної комунікації. Навчайтесь самі та залучайте до цього свою дитину. Цікавтеся в дитини про її улюблених блогерів та інфлюєнсерів, запитуйте, що саме захоплює дитину в тому чи іншому контенті. Для здоров’я дитини безпечними є 2-3 години на день в інтернеті. Тому подбайте про офлайн-розваги для дитини та встановіть обмежувальні правила, яких чесно будуть дотримуватись усі члени родини. Наприклад: “обід і вечеря - без гаджетів”. Або “вночі всі телефони заряджаються не у спальнях”. Спілкуйтеся зі своєю дитиною, дослухайтесь до неї, сприймайте на рівних. Так її самооцінка не потребуватиме додаткового схвалення в соціальних мережах. Перегляньте посібник про налаштування безпеки у всіх соціальних мережах. Куди звертатися за допомогою: Консультаційна лінія 1545 (далі обрати “3”) для дітей та дорослих – дзвінки безплатні та анонімні, лінія працює цілодобово. Діти та батьки можуть поговорити з психологом #stop_sexтинг: на сайті та в Телеграм.

Мультфільм для дітей та підлітків “Здорове використання соціальних мереж”

https://www.youtube.com/watch?v=TSleuNK2bG0